Звідки походить назва Україна

Країна, у якій ми живемо, "народилася" не так давно - трохи більше ніж 20 років тому. Але назва Україна має вже дуже поважний вік, оскільки її почали використовувати в останній чверті ХІІ століття.

У різні часи українці називали себе по-різному, неоднаково іменували їх і сусіди. За сивої давнини, коли східнослов'янські племена ще не утворили сталої спільноти, наші предки, вочевидь, могли називати себе полянами, древлянами, тиверцями - як завгодно, але не українцями. 

Скандинавське слово Русь за підтримки князів та їхніх варязьких дружинників стало символом об'єднання розрізнених доти східнослов'янських племен. Завдяки духовенству воно закріпилося як назва київських, переяславських, чернігівських, сіверських і заліських земель. Тоді ж з'явилося слово русини як самоназва українців. Воно до сьогодні побутує на Закарпатті.
Назву Україна вперше було зафіксовано в Іпатіївському списку "Повісті минулих літ" 1187 р. Відтоді це слово часто трапляється і в інших літописах у складі назв Київська україна, Чернігівська україна, Сіверська (Новгород-Сіверська) україна тощо. 
Чому ж назва тих самих земель змінилася?
Відомо, що свого часу князь Володимир наділив землею на півдні Київщини черкесів, які потім зробилися черкасами-українцями, змішавшись із киянами. Саме вони називали свою  землю Україною й поширили свій громадсько-військовий устрій на Київщину, Полтавщину, Брацлавщину, Чернігівщину.
Отож, слово Україна в  XVI-XVII ст. позначали всі сучасні українські землі. Цікаво, що в народній творчості ніколи не фігугує назва Русь, а тільки Україна. Отже, це було рідне,  зрозуміле слово. Наприклад:

Подай перевозу та подай перевозу - 
я перевезуся на свою Вкраїну...
... винесіть мене на Сивур-могилу,
нехай гляну-подивлюся на свою Вкраїну.

Від часів Визвольної війни українського народу проти шляхетської Польщі під проводом Богдана Хмельницького (1648-1654 рр.) з назвою Україна асоціювали цілу країну.

Згодом це найменування поширилося й на інші східноукраїнські землі (зокрема на Слобожанщину, яка певний час мала офіційну назву  Слободська Україна). Західноукраїнські землі називали Руссю, але поступово назва Україна зробилася спільною для всієї етнічної території нашого народу.

Чому ж саме так називається наша земля?

Багато вчених у різні часи намагалися пояснити це, однак так і не виробили одностайної думки з приводу походження слова Україна.

Сьогодні існує три основні версії. За першою, назву Україна пов'язують за словами край, у (=біля) краю, тобто це вказівка на пограничність території. Зокрема, поляки трактували цю назву як позначення окраїни, пограниччя Польщі. Таке пояснення полюбляли й російські історики, вважаючи Україну околицею своєї імперії. 

Згідно з другою версією, слово Україна  походить від іменників край, країна в значенні "рідна, своя земля". І, нарешті, за третьою версією, назва Україна нібито походить від дієслова украяти (відрізати), тобто первісне значення цього слова - "шматок землі, украяний (відрізаний) від цілого, який згодом сам став цілим (окремою країною)". Другу й третю версії етнографи й історики вважають найбільш вважають найбільш вірогідними.