А чи знаєш ти, що...

... на території України, поблизу села Ділове, неподалік міста Рахів Закарпатської області, розташований географічний центр Європи?

Це місце, яке ще 1887 р. визначили фахівці з Австро-Угорщини, позначене стелою та геодезичним знаком.

Це цікаво!

1943 р., під час Другої світової війни, відбулася битва за Дніпро - один із найбільших і найжорстокіших боїв в історії, у якому взяло участь понад 4 млн осіб. У результаті битви радянські війська зламали оборону супротивника на ділянці вздовж Дніпра й звільнили значну частину України від німецької окупації.

Найнезвичайнішою дзвіницею на території України є дзвіниця Києво-Печерської лаври, яку зводили протягом 1731-1745 рр. Вона відхилена від вертикалі, як славетна Пізанська вежа.

Ще за часів спорудження через нерівномірне осідання ґрунту дзвіниця похилилася, і 1740 р. навіть було порушено справу проти архітектора І.Шеделя: його звинуватили в неправильному плануванні. Дзвіницю добудували, згодом (аж 1951 р.) визначили відхилення, а в 1987р. виконали необхідні вимірювання вже за допомогою електроніки.  На сьогодні за загальної висоти дзвіниці 96,52 м її відхилення становить близько 62 см.  Отже, падіння цій споруді не загрожує.

Найбільшою воєнною подією XVII - середини ХХ ст. є Берестейська битва 1651 р. між Україною та Кримським ханством з одного боку й Річчю Посполитою з другого.

У ній брало участь близько 600 000 воїнів. Тільки битви Другої світової війни, зокрема на Курській дузі, біля Москви та Берлина, мали більші масштаби.

Волелюбна українка Степанида була активною учасницею повстання Степана Разіна, очолювала повстанський загін зі Слобідської України. Після поразки повстання 1670 р. її ув'язнили в казематі Тихвинського жіночого монастиря.

Волинська княгиня Софія Ружинська (ХVII ст., точно роки життя невідомі) мала у своєму підпорядкуванні військо, яке налічувало 6000 осіб, і 1608 р. під музичний супровід приступом взяла замок князів Корецьких у місті Черемошин.

Першим вищим навчальним закладом в Україні була Острозька колегія, заснована 1576 р. в місті Острог з ініціативи князя Костянтина Острозького. Другий вищий навчальний заклад - Києво-Могилянську академію - було засновано 1623 р. у результаті об'єднання Київської братської та Лаврської шкіл. На той час це були єдині вищі навчальні заклади у східнослов'янському світі.

Автором першої у світі конституції є український політичний і громадський діяч Пилип Орлик. 5 квітня 1710 р. його обрали гетьманом Війська Запорізького. Того ж дня Орлик виголосив "Конституцію прав і свобод Війська Запорізького".

Скільки гетьманів було в Україні? 

За понад двісті років Україною загалом правили 66 гетьманів. Першим був Дмитро Вишневецький, а останнім - Кирило Розумовський. Одні булавою освячували визвольні змагання народу, інші використовували блиск гетьманських клейнодів для задоволення свого честолюбства та корисливих інтересів.

На дніпровському острові Хортиця росте унікальний дуб.

Товщина його стовбура - 6,32 м, діаметр крони - 45 м, а висота - 33 м. За переказами, цьому дереву вже понад 700 років.

В історичній літературі наведено чимало версій щодо походження слова "козак". Один із польських дослідників виводив це найменування від імені легендарного ватажка, що в давнину успішно боровся з татарами. Також висували версії, згідно з якими козаки - не українці, а нащадки відомих за часів Київської Русі войовничих племен хазарів.

  У перекладі з турецької мови слово козак  означає "волоцюга, забіяка, розбійник". Очевидно, саме з цієї мови воно й прийшло до української. Певно, не самі придумали собі наймення захисники нашого краю, а дістали його від ворога, і воно прижилося, цілком втративши негативний відтінок і позначивши лицарську звитягу і благородство.

Чумаки - люди, які займалися купецьким, торговельно-візницьким промислом, - їздили на волах по сіль (переважно до Азовського та Чорного морів).

Вони вміли визначати час і прокладати маршрути, хоча не мали ні годинників, ні карт. За годинника їм правив півень, якого мандрівники завбачливо брали із собою в дорогу, провідним орієнтиром було сузір'я Чумацький Шлях.

Найвидатнішою архітектурною спорудою Київської Русі, що збереглася до сьогодні, є Софіївський собор у Києві - "руська митрополія", зведена 1037р. в центрі верхнього міста. Собор нині має змінений порівняно з первісним зовнішній вигляд, оскільки був добудований у XVIII ст.

Найвидатнішою жінкою Київської держави вважають княгиню Ольгу - дружину князя Ігоря, яка почала правити після його загибелі.

 Виняткове явище в ту сувору добу - жінка впродовж багатьох років (944-969) мала всю повноту влади у великій державі. Це є свідченням її талановитості як правительки. Князювала Ольга від імені малолітнього сина Святослава, але твердо тримала владу у своїх руках. Вона об'їздила свої землі, встановлюючи в них нові закони й засновуючи нові поселення. Побутує думка, що княгиня була першою жінкою-русинкою, слава про яку поширилася по всьому світі.

Київ став першою столицею Київської Русі - першої руської держави (кінець ІХ ст.-40-і роки ХІІІ ст.). Місто було збудовано на землях союзу полянських племен, але згодом увійшло до складу земель, які належали східно-слов'янським племенам.

Згідно з легендами, Київ заснував східнослов'янський вождь Кий разом зі своїми братами Щеком та Хоривом і сестрою Либіддю  наприкінці V ст.

Корінним населенням сучасних українських земель у І тис.до н.е. були численні степові народи.

Це цікаво!

Відомо, що посли київського князя Ігоря (912-945рр.) під час укладання договору з візантійцями мали свої печатки з тризубами. Київський князь Володимир Святославович (980-1015рр.)карбував тризуб на монетах. Тризуб символізував поділ Всесвіту на небесний, земний і підземний (потойбічний) світи, поєднання священних начал божественного, батьківського й материнського або ж трьох природних стихій - повітря, води й землі.

Це цікаво!

Сучасне українське синьо-жовте кольорове поєднання - одне з найдавніших серед національних прапорів. Походить воно від герба Галицько-Волинського князівства, на якому було зображено золотого лева на синьому тлі.

Сільське господарство виникло в Україні в другій половині VI тис. до н.е., тобто на початку доби неоліту. Під час розкопок поселень племен, що жили поблизу Буга та Дністра, на керамічному посуді було виявлено сліди зерен і полови зернових.

Найдавнішим народом на території сучасної України, назва якого збереглась у писемних пам'ятках, були кіммерійці, котрі  наприкінці ІІ - на початку І тис.до н.е. оселилися у Причорномор'ї - південних степах України. Первинно цей народ був осілим, але згодом почав кочувати, займатися скотарством. Найбільш ранні відомості про віммерійців наявні в грецьких історичних джерелах.

Найдавніша людина, за останніми науковими свідченнями, з'явилася на сучасній території України приблизно 700-800 тис.років тому. Нещодавні археологічні знахідки - шари з матеріалами поблизу закарпатського села Королевого - свідчать, що давні мешканці цього  поселення вже "підкорили" вогонь і займалися мисливством, а основною формою їхньої суспільної організації було первісне стадо.

Увага!

Шановні учні та педагоги, оголошується початок роботи 

у національно-патріотичному проекті

 "Ми діти твої, Україно!"