На дніпровському острові Хортиця росте унікальний дуб.

Товщина його стовбура - 6,32 м, діаметр крони - 45 м, а висота - 33 м. За переказами, цьому дереву вже понад 700 років.

В історичній літературі наведено чимало версій щодо походження слова "козак". Один із польських дослідників виводив це найменування від імені легендарного ватажка, що в давнину успішно боровся з татарами. Також висували версії, згідно з якими козаки - не українці, а нащадки відомих за часів Київської Русі войовничих племен хазарів.

  У перекладі з турецької мови слово козак  означає "волоцюга, забіяка, розбійник". Очевидно, саме з цієї мови воно й прийшло до української. Певно, не самі придумали собі наймення захисники нашого краю, а дістали його від ворога, і воно прижилося, цілком втративши негативний відтінок і позначивши лицарську звитягу і благородство.

Чумаки - люди, які займалися купецьким, торговельно-візницьким промислом, - їздили на волах по сіль (переважно до Азовського та Чорного морів).

Вони вміли визначати час і прокладати маршрути, хоча не мали ні годинників, ні карт. За годинника їм правив півень, якого мандрівники завбачливо брали із собою в дорогу, провідним орієнтиром було сузір'я Чумацький Шлях.

Найвидатнішою архітектурною спорудою Київської Русі, що збереглася до сьогодні, є Софіївський собор у Києві - "руська митрополія", зведена 1037р. в центрі верхнього міста. Собор нині має змінений порівняно з первісним зовнішній вигляд, оскільки був добудований у XVIII ст.

Найвидатнішою жінкою Київської держави вважають княгиню Ольгу - дружину князя Ігоря, яка почала правити після його загибелі.

 Виняткове явище в ту сувору добу - жінка впродовж багатьох років (944-969) мала всю повноту влади у великій державі. Це є свідченням її талановитості як правительки. Князювала Ольга від імені малолітнього сина Святослава, але твердо тримала владу у своїх руках. Вона об'їздила свої землі, встановлюючи в них нові закони й засновуючи нові поселення. Побутує думка, що княгиня була першою жінкою-русинкою, слава про яку поширилася по всьому світі.

Київ став першою столицею Київської Русі - першої руської держави (кінець ІХ ст.-40-і роки ХІІІ ст.). Місто було збудовано на землях союзу полянських племен, але згодом увійшло до складу земель, які належали східно-слов'янським племенам.

Згідно з легендами, Київ заснував східнослов'янський вождь Кий разом зі своїми братами Щеком та Хоривом і сестрою Либіддю  наприкінці V ст.

Корінним населенням сучасних українських земель у І тис.до н.е. були численні степові народи.

Це цікаво!

Відомо, що посли київського князя Ігоря (912-945рр.) під час укладання договору з візантійцями мали свої печатки з тризубами. Київський князь Володимир Святославович (980-1015рр.)карбував тризуб на монетах. Тризуб символізував поділ Всесвіту на небесний, земний і підземний (потойбічний) світи, поєднання священних начал божественного, батьківського й материнського або ж трьох природних стихій - повітря, води й землі.

Це цікаво!

Сучасне українське синьо-жовте кольорове поєднання - одне з найдавніших серед національних прапорів. Походить воно від герба Галицько-Волинського князівства, на якому було зображено золотого лева на синьому тлі.

Сільське господарство виникло в Україні в другій половині VI тис. до н.е., тобто на початку доби неоліту. Під час розкопок поселень племен, що жили поблизу Буга та Дністра, на керамічному посуді було виявлено сліди зерен і полови зернових.

Найдавнішим народом на території сучасної України, назва якого збереглась у писемних пам'ятках, були кіммерійці, котрі  наприкінці ІІ - на початку І тис.до н.е. оселилися у Причорномор'ї - південних степах України. Первинно цей народ був осілим, але згодом почав кочувати, займатися скотарством. Найбільш ранні відомості про віммерійців наявні в грецьких історичних джерелах.